Чому я?Чому все це вiдбувається саме зі мною?Чому не з кимось іншим?Вона кричала, ревiла,благала його повернутись,але це було не можливо.Вона потроху божеволiла.Таня вже давно закинула навчання й думати забула про iспити.Вона лише плакала й вночi i вдень.А одного дня вона сказала сама до себе:"Навiщо вiн пiшов,навiщо покинув мене?Вiн казав,що ми двi половинки,отже якщо помер вiн,то маю померти i я.З цими словами Таня стала на пiдвiконня.Було страшно,страшно помирати.Тут вiдчинилися дверi й ввiйшла мама.Вона побачила цю картину й тремтячим голосом запитала:"Доню,що ти робиш?"Її очi були прикутi до дочки."Я не хочу iснувати без нього,не хочу,не можу так жити!!!"Закричала дiвчина."Ти знайдеш собi нового,кращого!"Благала мати.Але дочка сказала:"Нi,я все вирiшила,я йду до нього,прощавай!"Й кинулась у вiдчинене вiкно.Почувся нестерпний крик матерi,але вона вже його не чула.Вона чула лише вiтер, шумiвший у вухах.Вiдчувала крапельки дощу на обличчi.Й тут вона...зупинилась.І не тiльки вона,а й весь свiт зупинив свiй рух.І тут з*явився вiн,до якого вона йшла,через якого вирiшила покiнчити з життям."Я вже померла?"-Запитала дiвчина."Ні,але можеш запросто."Вiдповiв хлопець."Якщо я не померла,то як я можу тебе бачити?"
-Просто тобi вирiшили дати другий шанс.
-Я не хочу,я це зробила,щоб бути знову разом з тобою!"
-Я зроблю все,щоб ти до мене не приєдналась.
-Я все одно не хочу жити!
-А ти подумала про батькiв,вони ж помруть через тебе!
-Але...але чому?
-Мама не витримає удару,через хвилин п*ять,її повезуть в лiкарню,але нiчого зробити вже не зможуть.А тато не переживе двух утрат.
-О Боже!!
-Про що ти думала коли кидалась iз вiкна?
-Про що думав ти,коли помирав,залишав мене одну?
-На землi
людям мало мiсця,я пiшов,щоб на свiт з*явився хтось iнший,
-Хто,хто цей iнший,який вiдiбрав тебе у мене?
-це твiй брат,який має народитись.Подумай що буде з ним,якщо не стане тебе.Я тобi сказав усе,навiть бiльше,а ти тепер вирiшуй!
Немовби з туману з*явився хлопчик i сказав:"Не роби цьго!Я так хочу жити!"
-Але я вже кинулась,i нiчого вже не зробиш.-Сказала Таня.І в цю мить голова закрутилася й вона знову опинилась на пiдвiконнi.
-А ти,ти пiдеш?
-Я буду поряд,навiть коли ти не будеш мене бачити.
-Завжди-завжди?-Запитала дiвчина.
-Нi.Вже дуже скоро я тобi буду не потрiбен.Сказавши це вiн зник,а час знову почав йти.Вiдчинилися дверi й зайшла мама,спитала:"Доню,що ти робиш?"
"А я що,вже й вiкна в себе в кiмнатi помити не можу?"Не розгубилася Таня.
-Ой,та злазь скорiше,а у мене для тебе новина.Скоро в тебе буде братик!!
-"Та що ти!"
Не встигла дiвчина зiграти здивування,як вiдчинилися дверi й почувся голос тата:"Таню,пам*ятаєш ту контрольну,яку ти пилала мiсяць назад?"
Тодi Таня ще не прогулювала уроки й писала всi контрольнi.
-"Ну..."-Боязко запитала Таня.
-"Я отримав листа,що ти ввiйшла в десятку кращих й переходиш вчитися у кращий вуз у мiстi!"
-"А-А-А-А-А круто!!"
Через декiлька хвилин Таня пiшла на двiр.Побачивши мiсце пiд їхнiм вiкном,де б зараз могла лежати вона Таня заплакала.Це побачив гарний хлопець,пiдiйшов до неї й спитав:"Дiвчино,з вами все гаразд?"Вiн її втiшив.Познайомившись вони прогуляли разом весь день.
Коли ввечерi Таня лягла спати,їй приснився той,хто врятував її вiд смертi.
-"Ну все,я тобi бiльше не потрiбен,ти знайшла нове кохання.-Сказав вiн.
-Таня хотiла заперечити,сказати що це не так,ала не змогла.Серце не дало.
-Ти навчив мене знову любити життя й просто любити.Дякую.-Прошепотiла Таня.
Прокинувшись вона вiдчула подих вiтру на своєму лицi й в голову ввiрвалась трохи божевiльна думка:"Як гарно,що я не померла!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162288
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2009
автор: Бджiлка