Не потрібно заздрити сніговикам
Я зрозуміла це щойно
Я ж бо не краща за інших
Але і не гірша
У мені живе льодяна скоринка
І ніс мій – то морква
Терпіти не можу варену моркву
Очі – два чорні ґудзики
Ті котрі давно загубила
Я ж бо не вмію пришивати
Ґудзиків як слід
Я – ненадійна кравчиня
Мій рот – то щось незрозуміле
Але він червоний
Мене завжди болять зуби
Хоча і білосніжні
Кровоточать
Тільки би не злякав такий вигляд
Мого сніговика дітей
Не бійтеся! Кров – то не страшно
Страшніше коли люди – люди
І у них немає ні крові ні душі
Як добре що я можу бути сніговиком
І моя льодяна скоринка захищеної жорстокості
Не розтане бо надворі надто тропічна зима
Бо надворі надто багато людей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162250
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2009
автор: Рожевий Фламінг