Я дякую Богу, за кожен урок у моєму житті.
За ласку,що Він проливає так щедро на мене.
За всю ту любов, що дарує щодня Він мені.
За кожен той біль, що ним серце моє покроєне.
Збагнула не зразу, який то великий є дар.
Збагнула тоді, коли серцем ту радість відчула...
Бо тільки поклавши його на священний вівтар,
знайшла ту любов, що у муках народжена була.
Любити не просто. Любити – це з болем іти.
Шукати себе, але разом усе знаходити.
Любити – це значить у жертву себе принести
Во ім’я любові. І тільки во ім’я її треба жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162205
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2009
автор: Адель Станіславська