У директора радгоспу були іменини
Дорогоцінний подарунок спеціалісти вручили
Годинника, за бажанням, підібрали вдало
І браслет, і корпус весь в золотій оправі.
По звичаю, як то кажуть, щоб стрілки ходили,
Увесь вечір пиячили, добре примочили.
На роботу вже директор приїхав завчасно
Не було ніде робочих, а також начальства
По тривозі все начальство в кабінет свій викликав,
Що годинник поспішає, ну звичайно, що не знав.
Перший влетів зоотехнік, зацепившись за поріг
Мабудь в поспіху вдівався, бо у підштаниках прибіг
Прийшов сонний й агроном, взутий сміхотворно -
Коричневий один черевик, а другий був чорний.
З'явився інженер останнім, все лице у сажі
Довго в грубі розтоплював, бо хата без газу
По-привичці всім директор накрутив пружину
За байдужість до роботи і за дисципліну.
Як давав, то вже давав по повній програмі
Аж хиталася картина на стіні у рамі.
Коли звірили годинник, тоді-то він зрозумів,
Що лаяв всіх безневинно, позолочений підвів
За ранковий каламбур вибачення попросив,
Об підлогу, з пересердя, годинника він розбив.
Як годинника повторно знову купували,
Довго вже його на точність - перепровіряли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161474
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.12.2009
автор: Віктор Кущина