Мій хрест тяжкий…Не знала я колись,
Що доведеться стільки пережити.
Кохати, плакати, любити,
Терпіти біль образ і жити...не так,
як мріялось у юності колись.
В німі страждання спогади злились...
Життя пливе, вирує і спішить.
Мій біль – лиш мій, ношу його з собою.
Зливаючись із сірою юрбою,
Блукаю в лабіринтах днів...
Мовчу і жду...бо вже немає слів,
Щоб передати, вилити, відкрити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161387
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.12.2009
автор: Адель Станіславська