вічно циклічне

Крильця  вже  літо  згортає,
І  завмирає,  як  птах.
Сумніви  сунуть  стадами
В  дивних,  незнаних  лугах...

Час  відпочинку  і  таїнств,
Млосно  від  зайвих  порад.
Промінь  грайливо  стрибає:
В  осені  бал-маскарад.

Зараз  би  тільки  весняних
Теплих  вітрів  і  дощу!
Голос  густіє  в  туманах,
Певно,  тому  й  шепочу...


Адресс  фотографии:
http://design-mania.ru/inspiration/photo/rain-photo/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161340
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.12.2009
автор: Оксана Рибась