Схиливши білую свою голівку
ти гірко плакала.
І сльози капали рясні, як дощ,
Нестримно капали.
Прощалась з літом і з ясним
коханим сонечком.
Не заглядатиме воно
в твоє віконечко.
Сховалось сонечко твоє ясне
десь там, за хмарами.
Котився сум туманом з-під небес –
Осіннє марево...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161141
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2009
автор: Адель Станіславська