Твоя. Є*.

Мов  формат  А  чотири
Білі  аркуші---ось  що
Тонесенький  первісний  сніг.
Від  порога  моєї  квартири
Кружать  сніжинки-слова  
І  летять,  і  лягають  на  твій  поріг.

Чи  півроку  минуло,
А  той  півстоліття.
Може  п*ять  або  шість
 Сотворених  днів.
Дуб  серед  траси  
Нагойдував  віттям
Мої  мрії  і  казки,
І  як  перший  мужчина  
Її,  свою  Є.,    зустрів…

Автостради    між  нами...
Я    розшукую    яку-небудь  зебру,
 Що  створилась  без  мене.Раніш...
І  не  треба,  мій  Друже,
Рахувать  свої  ребра.
Це  не  цікаво.  Облиш…

Рахуватимуть  і  без  тебе
Коли  ми  покинем  
 Незвіданий  наш    Едем.
Срібний  пил  миготить  
Просто  неба.
Янголи  втомлені  сплять…
Може  із  ними  письменник  Лєм.

Я  сама.  Твоя.  Є.  Розкажу,
Як  ти  жив  до  сьогодні,
До  виймання  одного  ребра…
Тільки  …
Зорі  сяють  зимові  і  поки    холодні
В  наш  прекрасний  Едем,
Місто  Либеді  коло  Дніпра.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161075
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2009
автор: Солєтта