Падають на землю ялинові гілки
І сурмлять останні ноти вв исочінь.
Серед люду чути тихий плач сопілки,
З`їла чорна бездна цього неба синь.
Обпікає руки віск свічок гарячих.
Чоринми хустками вкрився світлий шлях,
Віщим став сьогодні звук пісень собачих -
У жошки дубові забивають цвях.
І дурманить мозок ладан у кадилі,
Формаліну гострий душить аромат.
Залишає туга слідом стовпи пилі
І на вічний душі вже летять парад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2009
автор: Галина Булочникова