Я зима, білосніжна й холодна,
Одягнулась в розкішні полотна,
Які виткала з диво-сніжинок,
Візерунчастих, срібних крижинок.
Я Зима…
Вікна квітами всім розмалюю,
Срібла й інею не пошкодую.
На ялинки, берізки, дубочки
Із мережива вдягну сорочки.
Вкрию білою кригою ріки,
Заморожу морозом світанки.
Ох, люблю пощіпати за щічки
Дітвору, яка їздить санках!
Я Зима…
Замету і засиплю, завію
Всі ліса і поля, і всі села,
Всі дороги й стежки заховаю,
Зроблю скрізь білосніжну пустелю.
Буде все навкруги як у казці,
Зачарую усіх я красою,
Заіскряться сніжинки на сонці
Діамантовою росою.
І заграє мелодію вітер,
У таночок сніжинок покличе,
Понесуть вони звістку по світі,
Що вже свято прийшло Новорічне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160932
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 14.12.2009
автор: Алла Стасюк