В душі трембітами вигравало сонце,
В очах веселками сміється світ.
Душа навік відкрита, мов віконце
І пісня досягає свій зеніт.
В очах піщинками блукає небо,
А на вустах троянди розцвіли,
Ти захищала свою душу ревно,
Щоб дії в тебе славними були.
Летять слова, немов сопілки пісня,
Летить життя, на нього не дивись.
Твоє буття, немов розквітла вишня,
Але квітки її все прагнуть ввись.
Матусю, вічна, ніжна і тривожна,
Яка до серця приголубить знов,
Яка в хвилину важку допоможе,
Яка дарує нам красу й любов.
Життя важке? Не бійся подолати
Усі тривоги, труднощі й жалі.
Бо ти – найкраща в усім світі мати!
Бо ти – найближча подруга мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160892
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.12.2009
автор: Ніка Мельник