Розтираючи
гладенькими
долонями
шмарклі,
навпіл змішані з кров'ю,
син
епохи минулого ранку
з усією повагою,
затиснутою між скронями
пролетарською любов'ю,
шле
ногою у вічність
з-під пива банку
і готує
зів'яле листя по-франківськи
до чергового
сніданку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160549
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.12.2009
автор: pater