Пора, мабуть, мені почати
вести свій бортовий журнал,
а то нащадки не будуть знати
як мама сіла за штурвал.
(Штурвал машин - кермом зоветься,
я знаю, так що без атак,)
але для новачка машина -
скажу вам, той іще літак.
Там кнопка, там ричаг,там датчик,
і три педалі (ноги дві),
п’ять передач плюс на нейтралі -
як вкласти все у голові?
Водіння перше - руки терпнуть,
Тремтить інструктор і мовчить,
а я ніяк не зрозумію,
Чому машина ще стоїть.
А, виявляється в машині
є такий тормоз - це ручник.
Курсанту ж треба пояснити,
курсант до тормоза не звик.
Він хоче їхать, "газувати"
вперед по вулицям і паркам...
О, Боже мій, якби ж то знати
як тут заїхать на заправку?!?
Ура! Заїхали...на третій...
ну й що, як різко гальмували,
зате нам всі кругом красиво
дорогу звідусіль звільняли!
Заправились - і на майданчик,
свої години відкатала.
Таким він був, мій перший виїзд,
мій перший досвід за "штурвалом".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160461
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.12.2009
автор: Лидок