Я не презренный тип. Нет, я – поэт и рыцарь.
Я не служу чужому королю,
читаю блеск меча, как древние страницы
и даму сердца издали люблю.
И пусть открыт я и друзьям, и лире,
но только я в любви не пустослов,
и я не буду хвастаться в трактире,
как проникал к возлюбленной в альков!
А наш король, а мы его вассалы,
а, черт возьми, и я его вассал.
И оды все ему уже писали,
и только я один не написал.
И хоть мне не простят любви к сатире
и нелюбви к писанью льстивых од,
не развлекаюсь байками в трактире
о том, какой король наш идиот!
Меня не купишь под чужие стяги,
Моя душа не ходит на базар.
Я не клянусь – а что мне все присяги,
Когда я верность в битвах доказал.
И хоть немало стран прекрасных в мире,
Но я люблю родные небеса.
И не боюсь доносчика в трактире –
я королю скажу всё сам в глаза!
МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСЬКОЇ. (Ліна Костенко. укр.)
Я лицар і поет, не схожий на ханигу.
Я не служу чужому королю.
У відблиску меча читаю древню книгу
і даму серця здалеку люблю.
І хоч у мене приятелі щирі,
але я знаю, що таке любов,
і не хвалюся друзям у трактирі,
як я заліз до неї у альков!
А наш король, а ми його васали,
а чорт візьми, я теж його васал.
Усі йому вже оди написали,
лиш я йому нічого не писав.
І хоч живу я з королем не в мирі,
бо не люблю присвячувати од,
я друзям не підморгую в трактирі –
мовляв, який король наш ідіот!
Мене куплять і спродувать не раджу,
Моя душа не ходить на базар.
А не клянусь, тому що я не зраджу,
І вже не раз це в битвах доказав.
І хоч на світі сторони чотири,
Я тут живу, бо я цей край люблю.
І не боюсь донощика в трактирі,
Бо все скажу у вічі королю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160365
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 10.12.2009
автор: MiShura