*

Чому  слова  із  розуму  виводять
Чому  душа  поміж  вогнів
Поради  злі  лише  надходять,
Й  ніхто  незна  що  на  душі.
Чому  образ  багато  в  світі
І  злу  неначе  меж  нема,
А  може  просто  божевілля?
Та  все  одно  в  душі  сама.
Чому  думки  із  розуму  виводять
Чому  душа  неначе  у  вогні,
Якщо  життя  проходить  так  даремно
Невже  найкраще  жити  у  пітьмі?
Ці  роздуми,  думки  -  це  божевілля
Вони  неначе  знищують  мене
Одне  лиш  знаю  точно  і  без  слів  я
Життя  прекрасне  і  воно  одне!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160144
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2009
автор: Владика Віта