Ти наша кровинка,
Ти наш рідний зять,
поглянь на годинник –
чи не досить спать?
Час вже й до роботи
Братися, синочку,
Покорми курчаток,
Разом з ними й квочку.
Їсти поросяти
Потім віднеси
І велику льоху
Також запроси.
Любиш сало, синку,
Ковбаску, кров'янку,
То люби й скотинку
Покормити зранку.
І корівку нашу
В поле відведи,
Не забудь звичайно
Дати їй води.
Горілку з собою
Я не раджу брати,
Бо в траву велику
Завалишся спати.
Як вже напасеться
Там наша корівка,
Можеш повертатись
У рідну домівку.
Ми тебе зустрінем –
Жінка твоя й мама,
(міг би вже між іншим
Тещу так звать прямо).
Ой же ж наробився,
Ой напрацювався,
Кажеш, хочеш їсти?
А обід не вдався…
Трохи ми забули,
Що прийдеш голодний,
Бо довго дивились
Фільм новий і модний:
Мексиканські мачо,
Сльози, амнезія,
Яхти, авто, дачі
А які весілля!
Ти попий водички,
Лягай відпочити,
Бачиш, наш рідненький –
Та ти хотів пити!
Довго ж не залежуйся,
До пізньої ночі.
Приготуй вечерю,
Бо ми їсти хочем.
---------------------
Отакі є тещі,
(є такі й свекрухи),
Хай же обминуть нас
Оці злії духи.
Хай любов, повага
У нас в сім'ях буде,
Бо тещі й свекрухи –
Вони також люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160094
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2009
автор: Лидок