Зимо-зимонько прийди,
Віялом-повіялом снігу намети,
Кучугур нам принеси,
Щоб в радості маленькій ми жили.
Ура! Дощ снігом йде,
Падає, падає, падає...
На наші голови летить, сідає,
Його літ ніхто не зупиняє.
Сідає метеликами на скроні, на вії,
Розтає на вустах, на обличчі, від нашого тепла,
Навкруги все потроху біліє,
Зима-хазяйка в обійстя свої прийшла .
Чорні ворони низько над землею літають, каркають,
Сніг закликають, накаркують,
Сумно на голі дерева дивитися,
Радіємо, бо мають в білі шубки вдітися.
Веселимося від душі,
Морозця би нам іще,
Щоб сніг під ногами лежав,
Рипів ,не розставав.
Грець з тією сіллю, нехай сиплють Вони,
Купим нові черевики ми,
Будем по льоду ковзатися, падати,
Лиш би, руки-ноги не ламати.
Зимо-зимонько прийди,
Віялом-повіялом снігу намети,
Кучугур нам принеси,
Щоб в радості маленькій ми жили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159902
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.12.2009
автор: Макієвська Наталія Є.