У песимістів відсутнє кольорове зображення,
Погляд на світ часто необдумано ображений.
В собі замкнуться, наче у власній клітці
І не достукаєшся...
Байдужий погляд крізь стіну,
І кожен крок несе все більше болю....
Зламали волю, залишили тінь сумну
Їх покарали самотньою роллю...
І не достукаєшся...
Не дізнаєшся: чому?
Навіщо?і для кого ллють ці сльози?
На душі лють і майже грози....
Залиш на самоті, iди, бувай.
Вони молитимуться за свій рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159329
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.12.2009
автор: Галинк@