Казкова душа, куди ти летиш?
Ти хочеш безкрайньої волі?..
Давно вже і звично ночами не спиш, -
Мандруєш в палаючі зорі
Чи може бажаєш веселковий міст
Пройти, світлом сонця залитий?..
Щоб потім на землю злетіти, як лист
Осінній та кольором вкритий
Чому ти біжиш у життєві поля
А серце з грудей на долоні?..
І вкрилися пухом мої тополя,
Немов сивиною всі скроні
Навіщо співаєш у віршах моїх
Чарівну мелодію літа?..
Й не хочеш задарма дешевих утіх,
Невпинним коханням зігріта
Я знаю, ти мрієш, відкинувши лють,
Пройти у намічений, хресний...
Чому ж така болісна істини суть
І шлях у той вирій небесний?
Казкова душа, ти знову не спиш,
А зіроньки в небі на дворі...
Так звично і легко у небо летиш
До світу безкрайньої волі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159299
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.12.2009
автор: Serg