Тече вода...Така холодна й ніби мертва
У безвість, забираючи життя
Уже немає у думках пожертви
За щастя і за вічне небуття
Моє земне життя то наче сцена
І ролі тут для тебе більш нема
Ти все сказав...а доля навіжена
Неначе знов повторює слова.
Слова, що ранили мою тендітну душу
Навік забравши крила у полон
Та я стерплю....стерпіти я все мушу...
І навіть докір про розірвану любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158115
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: danusja