Багатоповерхівка
із сірого бетону
Сміється над травою,
Що жовкне назавжди.
Розірвано всі межі
І стерто всі кордони.
Ми летимо так швидко!
Й не знаємо куди...
А по дорозі з пилом
І кров'ю розмішались
Загублені надії
Й полив'яні хрести.
Ти клав їх до кишені,
Вони там залишались
Допоки проміняв їх
На дрібку самоти.
Тепер я йду додому,
Підкидую жетона
І поглядом блукаю –
Лиш смітників лани!
Багатоповерхівка
із сірого бетону,
В якій живуть примари
і вигорають сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15765
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2006
автор: Infernal flower