Я так молю не плюй мені у душу й далі
Не знищуй серце, що тепер горить
Вогнем скорбот, що я постійно терплю.
Не можу я надалі так ось жити.
Не прагну я від тебе крихт жалю,
Сама ж я винна, що відкрила душу.
Ви вдвох зробили вибір,
Мені ж із ним надалі ІСНУВАТИ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157604
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.11.2009
автор: Butterfle