ѓаряче втома по вилицях виллється
поголос вчується стоптаних діб
досі на місяць нечувано виється
ќола - на місці - в прозорій воді
стеляться дотики в тишу розчулену
подих ввібрало повітря сумне
фарби - розбавлено. вуха затулено.
холод на ніч замовляє мене...
завтра збувається світлом і т́інями
листя посмертно мовчить заповіт
все ще здається, що легко покинемо
цей, геть затертий теперішнім, світ...
танути будемо... чорними...білими...
скалки ковтати... хвилини... сніги...
жаль... не вернутись туди, де уміли ми
Справжніми бути, як все навкруги.
міст. гасне річка... ліхтарні - під дзв́онами...
висиплю в воду чекання кулак.
щось обірвалось. Escape'ом відѓонимо:
осінь...
ці сльози.
ну що з цим не так???
23.11.09 (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157425
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.11.2009
автор: Рені