interview.

-состоишь  ли  ты  в  отношениях  сейчассостояла  ли  в  последнее  время?
-  так,звичайно.  я  творча  людина  і  маю  кимось  дихати.це  як  ще  одна  потреба  мого  організму.
-  а  как  же  та  история  с  твоим  любимым  человеком?  викой,если  я  не  ошибаюсь.
-  віка  завжди  є  в  моєму  серці  і  я,як  і  колись,чекаю  її  та  нашого  спільного  майбутнього,чекаю  зустрічі  з  нею.  розумієте?  а  те,що  мене  пов"язують  близькі  стосунки  з  іншими  людьми  у  більшості  випадків  нічого  не  значить,на  жаль,тільки  для  мене.
-  ты  сейчас  сказала  это  с  ноткой  дерзкости  или  мне  показалось?
-тобі  здалось.  просто  я  дуже  емоційна  людина  тому  мені  завжди  потрібен  хтось  поруч,хто  буде  давати  мені  протидію,тобто  заспокоювати.  розумієте,я  є  дуже  залежна  людина.  а  моя  життєва  азартність  лишень  доповнює  цей  чудовий  комплекс  миттєвої  зброї  для  моєї  сили  духу.  я  залежу  від  людей.  за  короткий  час  я  прив"язуюсь  і,мов  би  та  піявка,не  можу  відлипнути,хоч  і  розумію,що  далі  дороги  немає.  мене  надихають  люди.  мені  потрібно  дихати  їми,тримати  їх  за  руки,  посміхатись  та  дивитися  їм  в  очі,  торчаючись  носика.
-ты  так  говоришь,как  будто  отличаешься  от  других.
-так  і  є.  я  вважаю,що  усі  ми  чимось  відрізняємось  одне  від  одного.  от  у  тебе,наталю,дуже  виразні  голубі  очі,які  миттєво  виділяють  тебе  серед  інших.
музикантів  відрізняє  їх  музика,художників-картини.  думаю,все  тут  є  зрозумілим.
-ну  да,ты  права.  так  какими  будут  твои  дальнейшие  планы?
-знаєш...хочеться  просто  жити,сміятись,плакати,триматися  за  руки,дивитися  в  очі,торкаючись  носиків...одним  словом,жити!  (улыбается)
-а  как  же  твоя  личная  жизнь?
-особисте  життя  завжди  є,як  би  сильно  його  не  приховували  і  старанно  не  казали,мов  "немає  часу"-воно  завжди  є.  інколи  ми  навіть  не  помічаємо  його.
тож,  і  у  мене  воно  буде.  я-жінка,котра  прагне  дихати.  дихати  по-своєму.
а  якщо  тебе  цікавить  історія  щодо  вікторії,то  я  ще  нічого  сказати  не  можу.  коли  закінчується  кисень,людині  дають  маску  і  вона  продовжує  дихати...а  коли  маски  немає-людина  не  дихає.
повітря  буває  штучним,а  буває  таким...як  на  морі:свіжим  та  ніжним  і  трошечки  прохолодним.  я  вважаю  за  непотрібне  пояснювати  тобі  зараз  яким  повітрям  для  мене  є  вікторія.
-да,не  стоит.  спасибо  тебе  за  откровение.  удачи  и  вдохновения.
_____________________________________
(с)  Stu.Art

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157396
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 23.11.2009
автор: Linali