Перший сніг.
Пам'ятаю, як вчора.
Рахували с тобою
Ті сніжинки легкі.
Ці обійми -
Такі дивні і ніжні,
Мов змальовані з книжки.
І я мрію.
Твої очі.
Хочеш, їх пригадаю?
Більше серця не крають,
Мій вовче…хоч не мій ти давно вже.
Відколи?
Заховайся у хмарах!
Стань таким же, як мара.
Прозорим.
Навіщо ж?
Так не хочеться знати.
Краще – не помічати.
Смішно.
Ти не зна…
Знову я сумніваюсь.
Знову в собі ховаюсь.
А чи є почуття?
Мабуть, звичка.
До холодних долоней
І обіймів з тобою.
Вибач, мій вовче, вибач.
Листопад 2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157133
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.11.2009
автор: Туся Сонячна