Матерій плід, та суть незрима.
Довершене творіння Абсолюту.
Мов купина неопалима,
Посеред пекла повсякчас і всюду
Горить... Та не згорить ніколи
Натхнення ємності нескорених ідей.
І щастя штучне, різнокольорове
Не промайне повз стомлених очей.
Але ж ти Бога витвір досконалий.
В кайданах розуму свого -
Зарозумілостей незносність одичала
Хай омине шляху твого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157037
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2009
автор: Bodo