У паcмах туманів осіннього ранку
Блукають бурштинові сни,
На білих полотнах нову вишиванку
Янтарно "гаптують вони.
У небі блакитнім на струнах міркує
Холодна дзвінка тишина,
Так дивно сьогодні невтомно віршує
Далека небес глибина.
На землю вже дивиться сонце з-за лісу,
Скидаючи шар золотий,
Розвіяло ночі туманну завісу,
Влилося в кришталь голубий.
Повільно плететься у просторі ранок,
На мить зупиняючи час,
Немов урочиста подія світанок ,
Чарує одвіку всіх нас.
І кожного дня він по-іншому грає,
На арфі бурштинових снів,
І кожного тепло дивує й вітає
Хто нього чекав і зустрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156852
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2009
автор: Олег Дятлик