Цікаво, а що їм сниться, дітям із чорними реквізитами,
дітям без ваги і волосся?
…Їм сняться уривки прожитого…
нібито справжній сніг торкає долоні лоскітно
ніби приходить вірний покидьок Санта
із благодійної акції
ніби створюють «скриньку бажань» на сайті
і бажання збуваються.
…- Подаруй мені свої чотки, щоб пальці гуляли.
Коли полетиш до Ізраїлю, буду за тебе молитись.
- Думаєш, допоможе? Смерть не надуриш нулями…
Зате маю тепер батьків - італійців.
- Ти чула… вночі… як тужили дерева нашого саду,
торкалися вікон, ламали холодні руки…
- Я житиму, житиму! Буду про все писати,
коли запозичу кров і куплю перуку.
Цить, не плач.
Увімкни приймач.
Ходять круки стежками мокрими.
Діти сидять над уроками.
За садом – межа.
За межею – іржа…
вий вітер, іржавий світ.
Не покине палату жах
Не озветься блідий сусід.
Тонко входять еритроцити
із тромбоцитами
лейкоцитами
до нового житла
де бракує тепла
і посходили цифри…
Лікар творить діагнози. Творить дива
значно рідше… Одначе на два
множить кожен хабар, і латає людей,
і літає, літає, і чує:
біля хворих вікОн
ходить сон-леприкон.
Лікар повен ідей:
він клепає закон .
І закон не працює...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156734
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2009
автор: Малігон Анна