Аркуш паперу, відчуття болю і кохання,
Запишу тут для Тебе усе своє страждання...
Я часто думаю про Тебе, про те як обіймаєш,
Як ніжно цілуєш, як пристрасно кохаєш.
Життя-це мить і смерть іде на крок позаду,
Але є ліки від смертельного параду!
Це любов - вона красива , як весна
І всі зусилля смерті справа марна.
Коли є двоє, коли ти вмієш пристрасно кохати,
Коли готовий все в житті віддати...
Коли ти ніжно пригортаєш,
Обіймаєш, шепчиш , що кохаєш...
Немає сил терпіти , я віддаюсь Тобі
Як тільки хочеш, як тільки забажаєш!..
У серці щось горить, незгасне вже ніколи,
А просто спопелить...
І щоб не було поруч, яка б істота смерті мої зажадала
Душа є вічна, лиш коли вона кохала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156485
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2009
автор: ромашка_