Тобі погано, голубе коханий?
Чому в собі тримаєш своє горе?
Не плач, не бійся...поговори зі мною!
* * *
не зможе роз'єднати смерть кохання,
не зможе стерти тих щасливих днів.
не зможе вбити щирі сподівання,
не зможе викликати гнів...
бо смерть - ніщо у порівнянні з нами,
вона лише приблуда.
а ми істоти із серцями,
і не страшна ніяка нам розлука!
любов - всесильна, їй під силу все!
і навіть повернути кожну мить.
любов вгамує біль твій,що росте,
і серце заспокоє, що болить.
любов здолає смерть,
все подолає почуттями!
і ніби хтось й помер...
та ні, я тут, перед очами!
любов оберігає мою душу,
я буду тінню берегти твій сон.
молитимусь за тебе, клятви не порушу,
і серце ніжно покладу в долонь.
о ні, коханий, сльози заховай!
я ж біля тебе буду навіки!
мій голубе, благаю, не страждай!
на небі тепер я й зірки!
смерть не змінила наших почуттів,
їй не підсилу така сила як любов!
мій час закінчився і дух мій відлетів,
та ми з тобою будем разом знов!
коханий мій, прошу тебе, не плач!
життя коротке, щоби сумувати.
ти будь щасливим і живи,
а я буду віки тебе кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2009
автор: k-ivanka