Відповідь на твір "Не приховуй сліз"
http://blog.i.ua/community/53/354719/
Ні! Не треба плакати ридма
Бо він, не вартий сліз твоїх..
Нехай ти залишилася сама,
Не твій! Його це тяжкий гріх..
Болить, і серце ніби кат карає,
Воно немов у полум’ї горить..
Душа неначе пташка помирає
Бо крила зламані, здається-не злетить …
Не треба, гірких сліз з очей,
Не видавай свою ти слабкість.
Не вартий він, без снів ночей,
Ти посміхайся всім на заздрість..
Загояться ці страшні рани
І в небо, птицею, злетиш ти знов.
На згадку тільки білі шрами,
Як пам’ятка про зраджену любов..
Зустрінеш справжнє ти кохання,
Забудеш про цю біль страшну…
І серце знову щастям запалає,
Відродиться Любов, як Фенікс з попелу..
Я знаю… як кохання помирає
І серце як жорстоко біль гнобить..
Минеться…, все забудеться і кане,
Ось тільки зараз,трохи ..поболить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156334
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2009
автор: Sereniya