Ось ніч іде, скидає темну шаль,
скрізь візерунки вишиває із зірок.
Пахуча, лісова, зелена даль,
під місяцем кружляє німф танок.
Мов світлячки побігли по стежках,
палкі, маленькі, мерехтливі очка,
сміються дзвінко, на гілках сидять,
їх голоси тонкі немов дзвіночки.
Зірниці зустрічають як весну,
на крильцях знов збирать солодкий пил...
І пісенькою ніжною в танку,
щоночі грать на арфі білих снів.
Струна тоненька, що не втримати в руках,
і не побачити ту мрію, не впіймать.
Мов світлячки побігли по стежках.
Останню, світлу зореньку стрічать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156096
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.11.2009
автор: Анна Демченко