Хаос, хаос, хаос і біль
Грубо спаскудили душу.
Зниклого вогню сірий поп́іл
Їсти ковтками я мушу.
Стужа помітно спадає на очі,
Глибоко десь позіхає весна.
Де ж ви поділись, спокійні ночі?
Дитинства весела пора?
Ластівки дві сіли на гілку,
Завидно й гидко мені.
Крику відлуння в голові стихло.
Знаю, що скажуть – терпи!
Крига розтане під променем сонця,
Лети, скаже серце, лети!
Хмуро подивиться день у віконце.
Майбутнє, благаю, спаси…
вересень 2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155353
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2009
автор: Белая_Бабочка