Моїм рідним…

Я  мить.  Я  марево.  Я  ангел.
Я  в  світі  вашим  більше  не  живу.
Я  зникла  в  небі,  розчинилася  у  сонці,
Лягла  росою  вранці  на  траву.
Торкнулась  вітерцем  легким  обличчя,
Скуйовдила  волосся.  Це  й  усе.
І  знову  зникла  в  небі  
Райдугою  опісля  дощу.
Я  думаю  я  все  ж  вернусь
Промінням  світлим  сонця,
Що  у  вікно  загляне.
Ви  усміхнетесь  від  тепла,
Що  я  в  ту  мить  лиш  вам,
Моїм  коханим  подарую.
Я  повернусь  легким  дощем,
Котрий  обійме  ваше  тіло.
І  розчинюся  частинкою  води,
У  вашій  крові,  що  весь  час  вирує.
В  речовині,  котра  підтримує  життя
І  більше  вас  ніколи  не  залишу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155204
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2009
автор: Butterfle