Ми знову гуляємо на заході сонця.Ти розказуєш мені жартівливі історії і я мимоволі посміхаюсь.Щодня думаю про тебе, і шаленію від твоєї присутності.Ти говориш мені про свої почуття до інших..а в мені ні краплі ревності.Зовсім.Я рада, що зараз поряд з тобою.А все інше неважливо...Чому все саме так..? Я не зможу прожити без твого погляду...усмішки...Але мені абсолютно начхати які в тебе почуття до інших...Я просто хочу бачити тебе щасливим.Ти часто снишся мені.І твій срібний баритон мелодійно звучить в голові.Ми кращі друзі...але...я кохаю тебе.Чи ні? Можливо в мене просто бажання бутии поруч? Ця суперечка картатиме мене до кінця життя...Бо ти значиш для мене набагато більше ніж я думала...Чи зможу я довго вважати тебе просто другом..?
Можливо це вигадка моєї уяви , але....ДРУГ чи КОХАНИЙ?....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155107
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2009
автор: Закохана_в_мрію