Я хочу в ліси піти,
В ліси глухі і древні,
Від людей подалі,
Від їх страждання і болі,
Від їх стенання про гіркі долі,
Що вони розбещені і притворні,
Що Бога нема,
Що світом править сам сатана.
Які мене не розуміють
І я від того, втомилась,
Ми на різних мовах розмовляєм ,
Як «сліпий» з «глухим» та сперечаємось,
Хочу «Мавкою» стати, пісні співати,
Любов та Бога прославляти,
Як зозуля ,долю пророкувати,
А може, когось зваблювати.
Зведу я хату з очерету , з глини,
Вимажу крейдою білою,
Квітками, півнями,
Жар-птицями її обмалюю,
Насаджу калини, бузку,
Вишневий садочок зроблю,
Мальв білих і рожевих посаджу,
Любисток, барвінок і м`яту розведу.
Поставлю десь у полі
За лісом, вітряки,
Проведу сонячне світло,
До своєї оселі,
Щоб обігривало її , а мені світило
В день і вночі,
Трави буду збирати,
З деревами і птахами розмовляти,
Людей лікувати,
Якщо мене знайдуть вони
І будуть слухняними дітьми
Та мої настанови виконувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155063
Рубрика: Верлібр
дата надходження 12.11.2009
автор: Макієвська Наталія Є.