Убите кохання

Вологий  настрій,  мов  зелена  кропивА,
Мені  обпік  всю  душу.
І  навіть  посмішка  твоя
Не  розігріє  стужу.
Майнемо  ураганом  на  край  світу,
Де  обвінчаються  вітри.
Я  буду  пестити  мрію  зотлілу,
Принеси  їй  живої  води!
Билиною  буду  під  плотом,
Мовчатиму  -  пісня  сумна.
А  твої  слова  -  мов  болото,
Так  молять  для  мене  кінця.
А  я  все  ж  благатиму  в  неба,
Свої  підніматиму  руки,
Проситиму  зжалитись  з  тебе,
Проситиму  меншої  муки.
Ти  -  грішний,  і  я  така  ж  сама,
Нам  разом  горіти  у  пеклі.
Нам  доля  невдячна  не  дала
Раю  за  убите  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2009
автор: k-ivanka