Холодний дощ омив сутінки міста.
Навколо тихо вітер листям жовтим шелестить.
І свіжий запах вранішнього лісу.
Нагадує про чарівливу мить.
В далекім спогаді минулого.
Де все туманом ніжним мерехтить.
Я згадую юнака білокурого.
Й душа в омріяному образі летить.
І знову сльози морозні нахмуреного неба.
Спішать ударитись у безжиттєвий світ.
У світ цей мертвий, бо без тебе.
Він наче з повісті минулих літ.
І я не зможу розгадати.
Цю таємницю з попереднього життя.
Залишиться одне чекати.
На те, чи прийде ще любов моя.
Уривками я згадую що було.
І це приносить нетерпимий біль.
Бо я кохання памятати буду.
І памятати буду що ти тепер лиш мій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154913
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.11.2009
автор: Закохана_в_мрію