Можливо все це вигадка
та я пам"ятаю
як ми бігли наввипередки
слідом за зірками
переганяючи їх
цілуючи вічність
твоїх ніжних рук
я божеволіла
від слів простих
народжених
в розвалинах душі
в глибинах океану
устами припадали до дна
і заливалися сміхом
обіймая повітря
ти мене питала
чи справді день яскравий
а чи ми знову
взірвали веселку?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154502
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2009
автор: LadyInRed