Побувати в відрядженні довелось Данилу -
Свердловини для води по селах бурили.
В тітки Фросі, край села, жив він на квартирі.
При хазяйці й мати жила - баба Катерина.
Тітка Фрося в вихідний самогон гонила
За вечерею, звичайно, вгостила й Данила.
Ще такого самогону він не пив ні разу,
Що міцний та ще й із медом - по його заказу.
Щоб від кашлю квартиранта теж підлікувати,
То його уговорили на печі поспати.
Прокинувшись уночі, піднявся з постелі
Тричі вдаривсь головою об низеньку стелю
Кинуло в холодний піт, засовав ногами
Думки в голову полізли, що замурували.
Голову уже вгинав аж під самі плечі,
Рачкував у різні боки - поки не впав з печі.
Шарудіння підозріле хазяйка почула
І з тривогою, крізь сон світло увімкнула.
Побіліла, як стіна, серце мабудь слабе
Квартирант лежав в трусах на старенькій бабі
Розкричалася хазяйка - ,, Що ти за нахаба,
В селі стільки молодиць - він поліз до баби!"
Намагався суперечить, як прийшов до тями
Що не в сексі було діло, а впав з печі п'яний.
Ще удосвіта зібрався й поїхав додому,
По роботі довелося приїхати знову.
По привичці зайшов в двір - був цьому не радий,
Дев'ятини відбували по старенькій бабі.
Баба може ще й жила б - усім зрозуміло,
Але вік їй вкоротив у ту ніч Данило.
Щоб не було, як Данилу, й дров не наломати
Завжди думайте в гостях, де вам переспати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154473
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2009
автор: Віктор Кущина