Дощ падає по той бік шиби,
А я сиджу і дивлюсь в нікуди.
І в голові моїй десь заховались рими,
Мов покидають мою душу назавжди...
І їм то смішно,а мені не дуже.
Я їх шукаю,мов безстрашний детектив.
Та це мені виходить якось недолуже,
І відчуття,що я їх знову загубив.
Немає музи,що ж мені робити?
Питаю вже не раз я сам себе.
Я так хотів її не загубити,
Та рими знов покинули мене.
Вони прийдуть,і досі я надіюсь,
Ці пустотливі звуки в голові.
Вони прийдуть,і знов мене наділять
Натхненням й змогою писать вірші.
Вірші,що відкривають двері
У мою душу й мої почуття...
Ох,ці веселі рими та шалені...
Мені без них сумне життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154460
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2009
автор: The Answer