Я дихаю...
А ти – неначе збоку,
Я відкриваю очі так широко,
Що серце розривається навпіл
Від пострілу, який
Примушує наповну жити
Вкотре папером й словом ворожити.
Ти знов шукаєш в людях золоту жилу.
А я?
Вмираю, роджуся й Живу!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154385
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2009
автор: LaLoba