Коли болиш,
Як зірвана струна,
Коли спалахуєш,
Мов нафтова цистерна,
Здається, світ
Крізь тебе промина,
Лишаючи в душі
Руйнацій зерна…
Коли кричиш,
А тиша-бумеранг
Весь білодень
Стискає лиш до крику:
Він нищить все,
Роздерши аж до ран
Цю безпорадність
Марну, горе-лику…
Силкуєшся поглянути
Крізь час,
Та застує Пророцтва
Розпач впертий…
Вмирала в слові
Вже мільйони раз,
Чого ж за когось
Неможливо вмерти?..
08.08.09 (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154317
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: Рені