Манюня! Де ти?
Чого чекаєш, не ідеш до мами?
Так важко молитися-чекати:
Повідчиняти б двері поміж нами!
Вже відчуваю поруч твою душу,
Вже дихаю і вже живу любов”ю,
Живу у світі , де немає „Мушу”,
Прямую в мрію, де не буде болю.
Сльозою зараз розриваю пута,
Щоби у сні : „О, Боже! Ще літаю!”
Ось мої крила, воля – бери, не плутай,
І приходи... Ми так тебе чекаєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154316
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: LaLoba