Я сьогодні живу у світі податків,
Ця річ передається від предків до нащадків.
І кожен знає що це таке
І в Африці податки також є!
Ми платимо за що-небудь ПДВ
Ці гроші з нас податкова бере.
Беруть гроші,(Боже), навіть за те,
Що хтось на телефоні три кнопки нажме!
Але податки різні, в них різне призначення
Про це кожен день повідомляє телебачення.
Одні ідуть на військову оборону;
Ці гроші стягують суто по закону.
Інші ідуть на зарплату вчителям,
Другі на пенсію дідам і бабам…
Та в деяких випадках – це абсурдна річ.
Подумайте, як бабця плаче цілу ніч,
За те, що в неї «Волга» стара,
А за це «гребуть ще й кучу бабла».
Об’єм двигуна, такий як в «Тойоти».
Прикиньте, скільки бабці треба роботи,
Щоб сплатити гроші за свою машину…
І хочете щоб в неї серце билось без зупину?!
Ні, і не думайте. Я не виню нікого,
Просто, серце болить за дідуся старого,
Що день у день поле обробляє,
Та грошей у держави на нього немає.
Ну, годі про це! Поговорим інакше,
Все таки, життя стає краще
І знайте, що це заслуга податків,
Отже, в державі ще будуть порядки.
Мито ввели на імпорт товару,
Також і на все, що є на базарі.
Буде в нас внутрішній ринок рости
І впевненим кроком досягнемо мети.
Наша мета – попасти в Євро Союз,
І без податків не обійдемось тут.
Громадяни, прошу про це пам’ятати
І вчасно податки давати до сплати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154208
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: The Answer