.маленький старий чорно-білий телевізор.
.16:16.
.вмикати його щовечора.
.слухати його розповіді.
.про чотири білі стіни.
.про маленьку біляву дівчинку з небесними очима.
.яка жила у ромашково-білій кімнаті.
.обклеєній старими газетами.
.у стінах наскрізь пропитаних ваніллю зим.
.пронизливим до тонких струн самої душі.
.холодний ароматом цигарок.
.терпкістю срібних сліз на устах.
.картинами стін.
.вкритих червоними фарбами.
.її ж руками.
.ромашкового кольору.
.її шкіра плетена із найтоншого шовку.
.фарбу для її очей брали з палітри самих небес.
.думки її виткані із світла.
.вона щовечора вмикала телевізор.
.слухала його теплий.
.ніжний шепіт.
.вдивляючись в незбагненні картини.
.що заворожували.
.не дозволяли відірвати від себе очей.
.її вікно завжди було.
.відчинене.
.завжди мовчала.
.посміхалася.
.лише коли ніжні промені Сонця.
.прокрадалися у вікно її кімнати.
.торкалося її обличчя.
.заплющувало їй очі.
.вимальовуючи ніжну посмішку.
.вона щодня малювала.
.на шматках розбитого болем дзеркала.
.червоною фарбою.
.відчуттів.
.вона ніколи не забуде ті слова.
.сказані їй.
.
ти любиш червоні фарби?
люби
малюй
для мене
на шклі битих вікон
на асфальті мертвих вулиць
на стінах давно знесених будинків
на очах сліпих перехожих
на теплому попелі спогадів
на кожному ніжному згині вітру
на кожному погляді
доторку думок
малюй
серцем
собою
дарую
море
фарб
своїх
лише
тобі
бо фарби
то є
кров
моєї
душі
для
тебе
.
.сяйво.
.що прилетіло на Землю.
.щоб ввімкнути світло.
.встигнути.
.зробити те, для чого Тут.
. і піти.
.вона пішла.
.просто пішла.
.через прочинене вікно.
.хапаючи руками вітер.
.вимальовуючи на серці крила.
.що несуть її додому.
.назад.
.до світла.
.залишився лише.
.маленький чорно-білий телевізор.
.який пам'ятає.
.все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154174
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: Eileen