Знову потяг...
І ще одна зустріч з собою,
Ще одна спроба двобою.
І дивний протяг
Від помаху твоїх крил,
Від лавини мисленних брил,
Від розритих сердечних могил.
Я знаю, ти віриш в диво,
Ти був, як я народила
Через століття себе...
Вибач,
Тепер ти – мій янгол...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154047
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.11.2009
автор: LaLoba