Вже десь у небі курличуть журавлі…

Вже  десь  у  небі  курличуть  журавлі,
І  опадає  жовте  листя,
А  серце  моє  так  болить,
Воно  без  тебе  ледве  б'ється.
Тумани  поглинають  світло  ліхтарів,
У  шумі  світу  музики  не  чути,
Я  вся  відкрита  для  осінніх  почуттів,
Ще  б  їх  й  тобі    відчути!
Скриплять  качелі,  наче  плаче  скрипка,
Трава  втрачає  барви  і  красу,
На  пам'ятниках  холодніє  плитка,
Летять  листочки  по  мосту...
Мене  цілує  вітер  -  ти  цього  не  бачиш,
І  журавлі  мене  з  собою  кличуть!
А  я  твоя,  а  ти  цього  не  знаєш,
Я  не  лечу,  я  із  тобою  залишусь.
Сумують  голуби  і  лавочки  у  парках,
І  я  одна,  я  теж  така  сумна...
Але  таки  залишу  надпис  на  партах:  
"Коханий,  я  навіки  твоя"...
Нехай  колись  мине  ця  осінь,
Можливо,  вмруть  і  почуття,
І  надпис  цей  покриють  фарбою,
Та  знай:  усе-таки  я  була  твоя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2009
автор: k-ivanka