А я би небо голубим розмалювала...

Полум'я  відкрило  мені  очі  на  цей  світ,
Воно  піддало  жару  для  наступних  дій.
Солодкі  спогади  минулих  моїх  літ
Згорять  живцем,мов  паростки  надій.
Сріблясті  дзвони  іскрами  заграють,
Вони,мов  ангели,злітають  до  небес.
Симфонією  втрачених  ілюзій  і  кинджалів
Увійдуть  в  серце,щоби  мертвий  світ  воскрес.
Маленькі  руки  все  зможуть  зігріти,
Думки  простелять  шлях  у  небуття.
Два  вірні  голуби  ще  встигнуть  розлетітись,
На  жаль,таке  воно  -  життя.
Навіки  ми  не  можемо  змінитись,
Нас  час  не  може  просто  зупинити.
Ми  вперто  хочемо  чогось  в  житті  добитись,
Але  не  знаємо,навіщо  це  робити.
Самотність  серед  тисячі  людей,
Поодинокі  випадки  любові.
І  тільки  спогади  смішних  дитячих  мрій
Не  зможуть  отруїти  нас  ніколи.
Калейдоскоп  лукавих  тіней  і  туманів
Згорнув  сторінки,знищив  усі  рими.
Рожеві  пелюстки  моїх  улюблених  тюльпанів
У  полум'ї  згоріли  разом  з  ними.
І  та  вологість  й  сірість  наших  днів
Так  прагне,щоб  я  райдужно  кохала,
Тоді  б  і  світ  коханням  забринів,
А  я  би  небо  голубим  розмалювала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153749
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.11.2009
автор: k-ivanka