Я пташкою лечу до мами,
Коли так сумно на душі
Коли вже біль стискає груди
І сил не має далі йти.
Тоді до неї притулюся,
Немов до сонечка земля.
Води джерельної нап’юся
Із материнського тепла
І враз журба моя розтане
Немов сніжинка на руці
І в душу свято завітає,
Як перша квітка на весні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.11.2009
автор: nadya g